20 Октябрь 2012
Цитата: free_ket (20 Октябрь 2012, 20:43)
если вы о том грибе который у сына в руке то называются Печенки, но мы не стали брать, т.к. мимо проходящий грибник сказал "не советую" .... их у нас было штук 5 ( у меня муж разбирается хорошо в грибах )
а если о белых то это поганки какие то ... они еще не дозрелые а когда дозревают их когда топчешь серый дым идет!
В дитинстві ми їх називали дощовики. Вони, здається, навіть їстівні. Але, звичайно, радити їх збирати я не буду.
----------------------------
У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха форожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються (...) Україна - це резервація для Українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови.